Померла шістдесятниця та журналістка Маргарита Довгань

Маргарита Довгань померла 8 вересня, не доживши три дні до свого 96-го дня народження, яке мало б настати 11 вересня. Про це повідомила її донька Катерина.

«З великим сумом повідомляємо, що сьогодні відійшла у засвіти наша дорога мама і бабуся. Похорон приватний, про вечір пам’яті буде повідомлено пізніше», — написала Катерина Довгань.

Маргарита Довгань народилася в Ташкенті, куди її родина потрапила через сталінські репресії. У 1928 році радянська влада заарештувала її дідуся, митного офіцера на кордоні з Польщею, як «ворога народу» та відправила до політичного табору в Середній Азії.

У серпні 1944 року родина повернулася до Києва. Маргарита закінчила школу № 95 та відділення журналістики Київського університету імені Тараса Шевченка. Пізніше працювала в газеті «Вечірній Київ» та літературному виданні «Друг читача».

У 1960-х роках Маргарита разом із чоловіком, скульптором Борисом Довганем, опинилася в центрі культурного життя столиці. Поки Борис створював скульптурні портрети Василя Стуса, Алли Горської та Івана Світличного, Маргарита товаришувала з поетами-шістдесятниками й організовувала масштабні поетичні вечори.

На цих заходах свої вірші читали 13 поетів. За організацію таких зустрічей Маргариту звільнили з «Вечірнього Києва». Від ув’язнення та таборів її врятувало те, що в паспорті в графі «національність» було записано «русская». Попри постійний тиск, вона продовжувала допомагати родинам політв’язнів і листуватися з ними.

На початку 1990-х Довгань працювала в Народному Русі України. Була учасницею Помаранчевої революції та Революції Гідності. Відвідуючи Київський військовий шпиталь після початку АТО, вона записувала історії поранених бійців. У 2018 році ці свідчення увійшли до її книги «Шпитальні нотатки. Лютий 2015 р. — березень 2018 р.».

Маргарита Довгань прожила довге життя, сповнене боротьби за українську культуру та права людини. Її внесок у збереження пам’яті про шістдесятників і підтримку захисників України залишиться в історії.