Понад дві тисячі київських багатоповерхівок у зоні ризику: що відомо

Підготовка Києва до опалювального сезону триває, однак у місті досі залишається проблема, яка потребує негайного вирішення. Йдеться про зону обслуговування, де розташовано понад дві тисячі багатоквартирних будинків. За словами заступника міністра розвитку громад та територій Костянтина Ковальчука, станом на середину серпня у столиці немає готового технічного рішення, як додатково покрити 500-600 МВт розподільної теплової генерації.

Місцева влада нині аналізує, які саме котельні доцільніше встановити, якої потужності та де саме вони будуть розміщені. Держава, зі свого боку, готова допомогти з фінансуванням, щойно технічне рішення буде готове.

Загалом план стійкості Києва, який 5 серпня затвердила Рада національної безпеки і оборони, передбачає чотири ключові напрямки: інженерний захист об'єктів критичної інфраструктури, впровадження розподільної електричної генерації, резервні системи живлення для ключових об'єктів тепло- та водопостачання, а також резервування розподіленої теплової генерації.

Один із головних показників — введення 200 МВт розподіленої електричної генерації до кінця року. Наразі виконано лише чверть цього плану: введено 50 МВт. Водночас забезпеченість резервними джерелами живлення, зокрема генераторами, за інформацією Київської міської державної адміністрації, становить близько 60%.

Активну роль у підготовці столиці до зими відіграє Державне агентство відновлення та розвитку інфраструктури. Цього року воно розпочало будівництво енергозахисту на 26 об'єктах, тоді як сама міська влада — лише на одному. Загалом готовність об'єктів, якими опікується агентство, сягає 50-60%.

Окрема увага приділяється Бортницькій станції аерації — критичному об'єкту водовідведення. Як запевнив Костянтин Ковальчук, він включений до плану стійкості Києва, і на ньому вже реалізуються заходи як з резервування джерел живлення, так і з фізичного захисту.

Загалом по Україні навесні 2026 року розпочато будівництво 455 укриттів для об'єктів критичної інфраструктури. На середину серпня рівень готовності, наприклад, у Сумській і Миколаївській областях склав по 51%, у Запорізькій — 50%. Серед лідерів серед тилових регіонів — Волинська (57%), Тернопільська, Вінницька та Житомирська області, де готовність перевищує 50%.

Фінансування планів стійкості здійснюється з державного бюджету. Навесні уряд виділив 28 млрд грн з резервного фонду, з яких уже використано 70%. Парламент також погодив додаткові 40 млрд грн, які найближчим часом мають розподілити між областями. Таким чином, загальна сума становитиме 68 млрд грн, що близько до орієнтовної потреби у 70 млрд грн до кінця року.