Найважча зима війни: у великих містах України бракує підготовки

Опалювальний сезон 2026-27 років обіцяє бути найважчим для України з початку повномасштабного вторгнення. Про це свідчать заяви Міністерства енергетики, яке офіційно анонсувало зиму з тривалими системними відключеннями. Причини — багаторічні руйнування енергетичної інфраструктури та комунікацій.

Водночас, за словами керівника проєкту «Зима. Міста вистоять» Віталія Мірошниченка, спостерігається значний дисбаланс у готовності регіонів. Київ підготовлений більш ніж на 50%, тоді як інші великі міста та обласні центри — щонайбільше на 20%. Причина — брак державних субвенцій та недостатність місцевих бюджетів. Крім того, кошти Фонду підтримки енергетики вже законтрактовані, і за даними Єврокомісії та Міненерго, потрібні додаткові сотні мільйонів євро.

Найбільш вразливою категорією є мешканці висотних будинків. Для дев'ятиповерхівок і вище критично важливі підкачка води та теплопостачання, які залежать від електроенергії. Саме такі будинки переважають у містах-мільйонниках та обласних центрах, тож їхні громади мають бути готові до сценаріїв, коли світла немає 24, 48 або 72 години поспіль.

Громадська організація «Громадсько-військовий рух» (ГВР) розробила проєкт «Зима. Місто вистоїть», який передбачає алгоритми дій для громад під час блекаутів, перебоїв із теплом і водопостачанням. Як розповів Мірошниченко, мета проєкту — підвищити реальну готовність найбільших міст через незалежний аудит, публічний індекс зимової стійкості та розгортання оперативних бригад. Учасники проєкту працюватимуть із обласними центрами, окрім Херсона через безпекову ситуацію, а також із Кривим Рогом як однією з найбільших агломерацій Дніпропетровщини.

За словами голови ГО «Громадсько-військовий рух» Олексія Івашина, підготовку до зими варто будувати не на оптимістичному сценарії, а на готовності до найскладніших умов. «Ми цей проєкт створюємо не як декларацію, не просто як документ заради документа», — наголосив він. Фахівці з енергетики, тепло- та водопостачання, цивільного захисту, комунального господарства та інформаційної безпеки оцінюватимуть готовність громад комплексно: що відбувається з теплом і водою без електрики, як працюють системи життєзабезпечення, як підтримати вразливі категорії населення.

Перший етап проєкту — напрацювання єдиної системи та її обкатка на практиці. Другий розпочнеться з настанням холодів і передбачатиме безпосередню допомогу органам місцевої влади, державним службам та мешканцям громад. Завдання — перевести підготовку до опалювального сезону з формального звітування у площину реальної готовності.