Реактивні шахеди: чим Україна збиває швидкісні дрони і чого чекати далі

Росія зробила дрони на реактивній тязі основним засобом повітряних ударів по Україні. Ними ворог із кінця серпня безперервно атакує Київ та область. Ідеться про реактивні безпілотники Герань-4, дешеві ерзац-ракети Бандероль, а також рідкісніші Герань-5, Дань-Т, Ковер і Монохром.

За словами посла України у Великій Британії та колишнього головнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного, реактивний шахед показав еволюцію технологій — від дорогої ракети часів холодної війни до дешевої ракети війни машин. «Так, я не помилився, це і є ракета. Проте ракета, яка вже не є зброєю обраних», — наголосив він під час виступу в Лондоні на Defence & Resilience Tech Scale Up Showcase.

Фахівці, які знаються на російських повітряних атаках, — Анатолій Храпчинський, Сергій Бескрестнов (Флеш), Валерій Романенко та Богдан Мірошников — пояснили, у чому складність протидії новим цілям.

Після того як рівень збиття звичайних шахедів із бензиновими двигунами перевищив 90%, Росія майже відмовилася від них. Герані-2, що розвивали швидкість до 200 км/год, відходять у минуле. Храпчинський каже, що основна мета ворога — збільшити швидкість засобів повітряного нападу. За словами Бескрестнова, росіяни відмовилися навіть від виробництва Герані-3 зі швидкістю близько 300 км/год, а наймасовішою стала Герань-4, яка розганяється до 400–550 км/год. Далі ворог робить ставку на бюджетні аналоги крилатих ракет.

Головна проблема — швидкість і висота польоту до 4–5 км. Якщо для звичайного шахеда час на реакцію становить близько 60 секунд, то для реактивного — лише 12. Мобільні вогневі групи з кулеметами Браунінг тут майже безсилі. Саме тому росіяни атакують не лише вночі, а й удень: раніше їм потрібен був темний час доби, бо вдень мобільні групи бачили й збивали дрони краще.

Додатковий виклик — онлайн-керування. Бескрестнов пояснює, що такий дрон літає як великий FPV: оператор у Росії бачить картинку, захоплює ціль і далі безпілотник атакує автоматично, тож пригнічення GPS уже не має значення. Нині проти реактивних шахедів працюють звичайні системи ППО, зенітні гармати та винищувачі. Гучні вибухи в Києві під час денних атак — це часто робота саме зенітних гармат і ракет, які добре чути.

Наприкінці серпня міністр оборони Євгеній Хмара повідомив, що в Україні розробляють щонайменше чотири потенційні перехоплювачі, польові випробування яких уже провели. Brave1 показав відео ураження російських дронів-ракет Бандероль українським засобом. Міноборони також кодифікувало БпЛА Alexa Spatium — перший український реактивний перехоплювач дронів. Водночас про масове серійне виробництво поки не йдеться: за словами Мірошникова, перехоплювачі ще в одиничних екземплярах. Бескрестнов нагадує, що на перехоплювачі чекають із зими, а виклик виявився складнішим, ніж здавалося.

Президент Володимир Зеленський 10 вересня заявив, що над проблемою працюють понад 60 українських компаній, і визнав: «У нас не було достатньо інструментів для того, щоб ці швидкісні цілі знищувати». За його словами, рішення буде, але для цього потрібен час.

Фахівці наголошують, що самі перехоплювачі проблему не закриють. Храпчинський оцінює їхню роль у 30% успіху й каже про потребу в розлогій системі ППО, дешевших ракетах і ударах по виробництву та логістиці ворога. Романенко та Бескрестнов упевнені, що з часом Україна вийде на рівень збиття реактивних дронів у 90–95%, як колись з «мопедами».