Жовтий і червоний рівні тривоги: як тепер працює Київ

·1649 слівредакція
Жовтий і червоний рівні тривоги: як тепер працює Київ

З 4 вересня повітряні тривоги в Україні поділили на жовтий і червоний рівні. У Києві це змінює правила для бізнесу, транспорту, шкіл і масових заходів.

Росія змінила тактику повітряних атак: замість великих груп дронів усе частіше запускає по 3–5 безпілотників періодично. Через це тривоги стають довшими, і столиця, яка останні два місяці була головною ціллю, живе в новому ритмі. Щоб пристосувати життя до цих умов, уряд 4 вересня ухвалив постанову про розподіл тривог за рівнем небезпеки. Жовтий рівень оголошують при дроновій небезпеці, червоний — у разі масованої атаки дронів, ракетного або комбінованого удару. Правила діють по всій країні.

«Економіка має працювати, податки надходити до бюджету, а люди отримувати зарплати. Саме тому при жовтому рівні тривоги бізнес зможе продовжувати роботу за умови суворого дотримання вимог безпеки», — написав у телеграмі прем'єр-міністр Сергій Корецький.

Як розрізняти рівні. Який саме рівень оголошувати під час конкретної атаки, визначають Збройні сили України. У постанові немає точної кількості дронів, потрібної для жовтого рівня: усе залежить від типу безпілотників і загрози для людей. У КМДА уточнили, що жовтий — це коли Києву загрожують умовно 1–2 звичайні «шахеди», а велика група означає червоний рівень. Рівень може як підвищуватися, так і знижуватися, тому для чіткості створили чотири окремі записи сигналу: «дронова небезпека — жовтий рівень», «масована дронова загроза — червоний рівень», «ракетна загроза — червоний рівень», «ракетно-дронова загроза — червоний рівень».

«Якщо змінюється рівень загрози, то звучить оповіщення. Крім сирен, в нас є застосунок, який показує, що відбувається і дає синхронні сигнали», — розповів заступник голови КМДА Петро Пантелеєв.

У столиці 70% сирен модернізовані й подають диференційовані сигнали. Нині їх 426, до кінця 2026 року планують встановити ще 50, а повне покриття міста — у 2027 році. Станом на 6 вересня Печерський район був єдиним, де диференційоване оповіщення не працювало, а в Голосіївському та Святошинському — лише частково. Там, де технічно розрізнити загрози неможливо, лунає звичайна сирена.

Що це означає для бізнесу. Під час червоного рівня всі, як і раніше, мають негайно йти в укриття. У жовту тривогу працювати можуть магазини, супермаркети й ТРЦ, приватні та комунальні підприємства, заклади культури й спорту, ЦНАПи та соціальні установи, міські реабілітаційні центри для дітей і людей з інвалідністю, а також заклади охорони здоров'я. Умова — узгодження з трудовим колективом і наявність облаштованого укриття. Тим, у кого сховища немає, дали три місяці на його облаштування; інакше працювати в жовту тривогу заборонять. Навігація про розташування укриттів має бути актуальною, адже перехід до червоного рівня може бути швидким.

«Люди самі приймають рішення щодо відвідування закладів. І роблять це свідомо. Постанова якраз спрямована на те, щоб збалансувати ситуацію, яка зараз сталася з затяжними тривогами, і в той же час допомогти в потребах роботи бізнесу», — зазначив Пантелеєв. У КМДА поки не можуть чітко відповісти, чи хтось відповідатиме, якщо під час дронової загрози постраждають люди, які залишилися на роботі чи були гостями закладу.

Освіта без змін. Для навчальних закладів правила залишаються незмінними: діти в садках, учні та студенти йдуть в укриття за будь-якого рівня тривоги. Пантелеєв пояснив, що школярі залишатимуться в сховищах до відбою, навіть якщо тривога затяжна. Батьки, які приїхали до закладу, мають право забрати дитину. Школи без укриттів, за заявою МОН, повинні навчатися дистанційно. Міністерство розробило рекомендації: якщо тривога на початку дня — навчання стартує дистанційно, якщо відбою немає до визначеного школою часу; за частих і тривалих тривог школа переходить на модель навчання в укритті або дистанційно; за перебоїв зі світлом чи зв'язком використовують резервні ресурси або змінюють організацію навчання.

Транспорт і метро. У жовту тривогу працює зелена гілка метрополітену, а червона — лише від «Академмістечка» до «Арсенальної», бо ця ділянка підземна. Наступні станції наземні, і саме тому проїзд під час тривоги зупиняють.

«Якщо потяг зупиниться на відкритій ділянці, ми не зможемо евакуювати людей — все, що перебуває поруч з потягом є під високою напругою. Додаткова небезпека в тому, що нерухомий склад потяга буде стояти невідомо скільки часу. І для людей це дуже небезпечно», — пояснив Пантелеєв.

Метро працює в новому режимі з 10 вересня, серйозних збоїв не було. Для мешканців Лівого берега запустили тимчасовий автобусний маршрут № 1-М від Палацу спорту до станцій «Лісова» та «Арсенальна».

«Якщо буде необхідно, ми додаватимемо рухомий склад, щоб покращити ситуацію з переїздом з правого берега на лівий — і навпаки. Ситуація моніториться. І те, де ми зможемо в рамках наших можливостей додавати рухомий склад, стане пріоритетом в змінах маршрутів автобусів», — додав заступник голови КМДА.

З 10 вересня комендантську годину в Києві скоротили до 01:00–05:00, тож громадський транспорт працює на годину довше. Також запустили чотири тимчасові нічні автобусні маршрути від Центрального залізничного вокзалу. Мер Віталій Кличко заявляв, що протягом вересня-жовтня на зупинках з'являться мобільні укриття: 50 сховищ уже закупили. Вони розраховані максимум на 50 людей, які перечекають тривогу й рушать далі.

«Місто проінвестувало понад 7 мільярдів гривень в капітальний ремонт і створення саме підземних укриттів, заглиблених. У 2026 році — це 1,1 мільярд. Тим не менш, ми вважаємо, що для зупинок громадського транспорту, де поблизу немає заглиблених укриттів, саме зараз можна використовувати мобільні укриття. І далі ми будемо вже моніторити їх використання, а з огляду на це вирішувати, чи збільшувати їх кількість», — сказав Пантелеєв.

Масові заходи. Міністерство культури 9 вересня затвердило нові правила проведення масових заходів. У жовту тривогу концерти й фестивалі дозволені за дотримання вимог безпеки: якщо на місці немає укриття, організатор має знайти найближче та заздалегідь повідомити про нього працівникам і відвідувачам. Міністерка культури Тетяна Бережна наголосила, що людей мають одразу інформувати про рівень загрози, аби вони самі вирішували, чи залишатися. У червону тривогу масові заходи заборонені: якщо подія вже почалася, її зупиняють і можуть продовжити після відбою або коли рівень знизиться до жовтого. Для подій просто неба Мінкульт радить організаторам оцінити місткість укриттів, відстань до них і пропускну спроможність маршрутів; якщо є ризик скупчення, проводити заходи на вулиці не рекомендують.

У КМДА не виключають, що правила ще змінюватимуться: і уряд, і міська влада шукають баланс між інтересами бізнесу, безпекою та соціальною складовою. Модель єдина для всіх регіонів, але є відмінності: на Прикарпатті жовтому рівню відповідають три короткі сигнали замість повної сирени, а Запоріжжя і Суми ще з липня мають окремий довший сигнал на атаку КАБами.

Читайте також