Безпека киян: чому укриття досі не стали системою

Питання укриттів у Києві стає дедалі гострішим: попри п’ятий рік повномасштабної війни, значна частина жителів досі не має доступу до захисних споруд за кілька хвилин від дому. За даними Департаменту муніципальної безпеки КМДА, у столиці налічується 3806 найпростіших укриттів, 512 сховищ, два протирадіаційні укриття та 47 споруд подвійного призначення. Загалом вони можуть вмістити близько 2,18 мільйона людей — це приблизно 59% населення міста.

Однак укриття розташовані нерівномірно: якщо у Подільському районі вони покривають 82% мешканців, то у Деснянському — лише 39%. Окрім того, частина об’єктів — це підвали та цокольні приміщення, які не завжди придатні для тривалого перебування. Окрема проблема — заклади освіти: ще у вересні 2022 року лише 63% комунальних дитсадків і третина шкіл мали облаштовані укриття.

Ситуацію ускладнює і те, що місто вже кілька років не може ефективно використати виділені кошти. У жовтні 2025 року Київрада дозволила перенаправити близько 500 мільйонів гривень, які районні адміністрації не витратили на стаціонарні укриття, на закупівлю мобільних. Однак через зауваження аудиторів «Київаудиту» щодо завищених цін та дискримінаційних вимог у тендерах закупівлі так і не відбулися — кошти повернули до бюджету. У Голосіївському районі планували встановити 11 мобільних укриттів, у Дарницькому та Деснянському — по 20, в Оболонському — 10, але жодного не з’явилося.

Відповідальність за цей провал розподілена між кількома рівнями влади. З одного боку, районні державні адміністрації, які замовляли роботи, з іншого — міська влада, що мала контролювати процес. При цьому голови РДА призначаються президентом, і міський голова Віталій Кличко публічно заявляв, що вони йому не підпорядковуються. Київська міська військова адміністрація, яка також мала б координувати питання безпеки, наразі працює без постійного керівника.

На 2026 рік у бюджеті міста передбачено 840 мільйонів гривень на будівництво споруд подвійного призначення та 935 мільйонів — на капітальний ремонт укриттів. Проте станом на початок липня профінансовано лише 16,3% та 7,6% відповідно. Міська програма передбачає зведення 46 таких споруд для закладів освіти, проєктну документацію розроблено для 42, а роботи тривають на 25 об’єктах.

Підсумовуючи, можна сказати: проблема укриттів у Києві — не лише в їхній кількості, а й у системі управління, яка не дозволяє швидко ухвалювати рішення та контролювати їх виконання. За нинішньої інтенсивності обстрілів місту потрібні не просто формальні показники місткості, а реальна доступність укриттів за кілька хвилин від будь-якої точки. Це питання досі залишається відкритим.