Роман про «Щедрика»: улюблена мелодія як історія кохання і злочину

·2012 слівредакція
Роман про «Щедрика»: улюблена мелодія як історія кохання і злочину

У Видавництві Старого Лева вийшло перевидання роману Ірен Роздобулько «Прилетіла ластівочка». Це історія про створення легендарного «Щедрика», яка починається з різдвяної сповіді старого чоловіка у пансіонаті.

Події роману охоплюють два часи. У грудні 1997-го у пансіонаті для літніх людей готуються до Різдва. Старий Ніколас Лео, почувши мелодію «Щедрика», мало не помирає від серцевого нападу й на сповіді зізнається, що все життя видавав себе за іншу людину. Його розповідь переносить читача до Києва 1916 року — на прем'єру твору Миколи Леонтовича.

У вирі війни та зламу епох переплітаються долі молодих музикантів, митців і студентів. Музика стає для них силою, що надихає, викликає ревнощі та збурює небезпечні пристрасті. Це роман про силу мистецтва, талант і велику працю, про злочин, нещадність системи й невинність жертви, про одержимість і ціну великої любові. А ще — про відому мелодію, що пережила століття, навіть коли постріл обірвав життя її творця.

В уривку, який публікує видання, показано день після тріумфальної прем'єри. Леонтович перебуває в готелі «Континенталь», переглядає газети, які рясніють похвальними відгуками. Репортери називають його «сучасним Моцартом», «творінням Господнім» і навіть «подільським Шопеном», від чого композитор мало не згорає зі сорому.

Він згадує дружину Клавдію, яка не змогла поїхати з ним через застуду молодшої доньки, та планує купити родині різдвяні подарунки — справжні кондитерські вироби з кав'ярні на розі Інститутської та Хрещатика. До номера заходять друзі — диригент Олександр Кошиць та композитор Кирило Стеценко. Вони вітають Леонтовича з успіхом, пригощають шампанським і вмовляють переїхати до Києва. Той відповідає, що в Тульчині родина, і там йому добре пишеться.

Раптом у двері стукають. У номер вривається юрба студентів музичної школи у різдвяних масках — Коза, Цар Ірод, Чорт та Ангел. Дівчина, що грає Ангела, з очима нереального ультрамаринового кольору, запрошує трьох маестро колядувати до Михайлівського собору. Музиканти, захопившись щирістю молоді, погоджуються. Леонтович, який не має грошей, кидає у мішок для коляди власну краватку-метелика, підписавши її олівцем. Студенти підхоплюють композитора на руки і виносять з номера під співи та сміх.

Книга перевидана у «Видавництві Старого Лева» і вже доступна читачам.

Читайте також