Софійність: українська філософія життя, що надихає на перемогу

·1158 слівредакція
Софійність: українська філософія життя, що надихає на перемогу

У час великої війни українці дедалі частіше звертаються до власних духовних джерел. Одним із таких джерел є Софія Київська та поняття софійності, яке богослови і філософи вважають унікальною українською філософією життя.

Коли йдеться про українську філософію життя, на думку спадають образи козака Мамая та Григорія Сковороди. Однак, за словами священника ПЦУ, богослова і кандидата філософських наук, є ще одне джерело нашої стійкості — Софія Київська.

Дослідник розповідає, що особливий діалог із тисячолітньою святинею розпочався у перші дні повномасштабного вторгнення. 1 березня 2022 року, отримавши дозволи і проїхавши блокпости, він із друзями прийшов до Софії помолитися перед Орантою та записати відеозвернення українською й англійською мовами. Тоді його вразив напис на фронтоні собору: «Божа Сила і Божа Премудрість — Софія». У цьому написі він прочитав гасло перемоги та візію майбутньої України.

Термін «софійність» у сучасному українському дискурсі актуалізував філософ Сергій Кримський (1930–2010), який називав Софію Київську «концепцією софійності світу». Він наголошував, що мудрість в українській ментальності пов’язана не лише з головою, а й із самими речами. Слідом за богословом Андрієм Зелінським автор розуміє софійність як вміння вичитувати Мудрість.

Напис на фронтоні, як пояснює священник, є непрямою цитатою апостола Павла з Першого послання до Коринтян, де йдеться про Христа як Божу силу і Божу премудрість. Отже, Софія-Мудрість, на честь якої зведено собор, — це Ісус Христос. Для українців це означає, що мудрість — не абстрактне поняття, а втілена мудрість життя.

Війна показала, що ця мудрість здатна втілюватися у стійкість, жертовність та нестандартні рішення. «Божа сила і Божа премудрість» — не лише про зброю чи стратегію, а передусім про духовні сили, віру та Дух народу.

Символічно, що напис зустрічає відвідувачів на вході, а всередині собору панує атмосфера Воскресіння. Київ, на відміну від імперської ідеї «Москви — третього Риму», бачив себе «другим Єрусалимом» — містом миру, яке Сковорода називав Миргородом.

Автор нагадує, що першим значенням слова «софія» була «майстерність». Тому софійність — це ще й майстерність творення майбутнього. «Ми воюємо і маємо розбудовувати Україну майбутнього — софійну Україну: сильну і мудру», — підсумовує він.

Читайте також