Україна просить світ закрити мережу «Русских домів»

У Києві наголошують: під виглядом культурних центрів Росія розбудовує мережу впливу, причетну до дезінформації, дестабілізації та шпигунства.

За словами міністра закордонних справ Андрія Сибіги, Москва використовує ці установи для просування власних політичних інтересів, проведення інформаційно-психологічних операцій і вербування агентів. Фактично йдеться про інструмент «м'якої сили» Кремля та поширення концепції «русского мира». В офіційних зверненнях до інших урядів українське дипломатичне відомство навело аргументи щодо шкоди від «Русских домів» і запропонувало визнати відповідні загрози.

За даними МЗС, такі установи досі працюють щонайменше в семи країнах Європи. Крім того, вони мають розгалужену мережу в Африці, Центральній та Східній Азії, Азійсько-Тихоокеанському регіоні й Південній Америці. У частині держав «Русский дом» вбудований у дипломатичну інфраструктуру Росії.

Деякі країни почали закривати ці осередки ще до звернення Києва. У лютому 2026 року про закриття «Русского дома» оголосив Азербайджан. 26 березня в Празі невідомі закидали будівлю «Русского дома» коктейлями Молотова. За кілька днів чеській поліції здався чоловік, який заявив, що це він скоїв напад і готував його ще з літа минулого року.

У липні «Русский дом» у Кишиневі припинив діяльність — Молдова не продовжила дозвіл на його роботу. Після серпневого інциденту з дроном в аеропорту Лейпцига Німеччина визнала причетність Росії та закрила «Русский дом» у Берліні.

Українська дипломатія сподівається, що її звернення спонукає й інші держави переглянути статус подібних установ на своїй території. Раніше Німеччина офіційно поклала на Росію відповідальність за спробу атаки дроном в аеропорту Лейпциг і у відповідь закрила генконсульство РФ у Бонні та розірвала угоду щодо «Русского дома» в Берліні. Також Угорщина оголосила про висилку 10 російських дипломатів, звинувативши їх у діяльності, несумісній зі статусом, попри традиційно лояльну до Москви позицію Будапешта.