Україна входить у зиму з критичним дефіцитом ППО: що це означає для громад

Ситуація з протиповітряною обороною в Україні цього сезону значно складніша, ніж у попередні зими. Росія щомісяця виробляє понад 220 ракет, з яких 65 — балістичні, і вже накопичила 130 таких боєприпасів. Водночас поставки ракет-перехоплювачів для систем Patriot практично припинилися, що робить захист критичної інфраструктури вкрай вразливим.

Минулих зим українці адаптувалися до ударів: підстанції обнесли сталевими конструкціями, що змушували дрони вибухати до контакту з ціллю, а системи ППО успішно відбивали більшість атак. Однак нові російські дрони з реактивними двигунами стали швидшими, а балістичні ракети «Іскандер», які летять зі швидкістю до 2600 м/с і несуть до 700 кг вибухівки, здатні пробивати будь-який захист.

Заступник голови військової розвідки України Вадим Скибицький повідомив, що Росія суттєво наростила виробництво ракет саме тоді, коли Україна втрачає можливості їх перехоплювати. Це означає, що для ураження цілі російським військовим тепер достатньо однієї ракети замість кількох. Відповідно, ризик повного блекауту міст і зупинки опалення значно зріс.

Окрема проблема — морські порти, через які проходить 90% зернового експорту України. З кінця липня вони не працюють через відсутність захисту від балістичних ракет. Це вже впливає на світові ціни на продовольство: пшениця на Чиказькій біржі почала дорожчати. Особливо чутливими до цього будуть країни Африки та Близького Сходу, зокрема Єгипет.

Президент Володимир Зеленський пропонував перемир’я, яке передбачало б відмову від ударів по зерновій інфраструктурі, але Росія відмовилася, наполягаючи на включенні до угоди також енергетичних об’єктів. Голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн заявила про пошук додаткових комплексів Patriot, однак потреба України у 300 ракетах виглядає поки що недосяжною.

Експерти сходяться на тому, що вихід — у посиленні як протиповітряної оборони, так і ударного потенціалу України. Зокрема, йдеться про дозвіл бити по російських пускових установках і заводах з виробництва ракет на території РФ. Крім того, обговорюється ініціатива передачі управління 185 млрд євро заморожених російських активів від Бельгії всьому Євросоюзу, що дозволило б швидше ухвалювати рішення про фінансування.

Для українських громад це означає, що підготовка до зими має враховувати найгірші сценарії: можливі тривалі відключення світла та тепла, зупинку транспорту та зв’язку. Влада на місцях уже працює над резервними джерелами живлення та пунктами обігріву, але без додаткових систем ППО ризики залишаються надзвичайно високими. Як зазначають аналітики, завдання Європи та США — зробити так, щоб ця зима стала для України важкою, але не катастрофічною.