Втрата складів: як українські ритейлери адаптують логістику

·440 слівредакція
Втрата складів: як українські ритейлери адаптують логістику

Улітку 2026 року Україна втратила близько третини складських приміщень класу «А» через російські атаки. Найбільше постраждала Київщина, тож мережі «Сільпо», «Фора» та VARUS змінюють підхід до зберігання товарів.

Серія російських ударів по логістичній інфраструктурі влітку 2026 року призвела до втрати приблизно 30% складів класу «А» в Україні. Найбільше постраждала Київська область: у Броварському районі внаслідок атак дронів згоріли складські комплекси. Загалом у Києві та області виведено з ладу близько 400 тисяч квадратних метрів логістичної нерухомості, а з урахуванням інших регіонів — близько 500 тисяч. Усі постраждалі об'єкти на момент атак були повністю орендовані.

Одна з мереж, яку з міркувань безпеки не називають, втратила понад 110 тисяч квадратних метрів складських площ від початку повномасштабної війни — це більше половини її потужностей. Сукупні збитки компанії оцінюють у 15 мільярдів гривень. Для групи Fozzy Group, до якої входять «Сільпо» та «Фора», найважчим епізодом стала ніч із 4 на 5 серпня, коли атака вивела з ладу чотири розподільчі центри. Збитки «Фори» попередньо оцінюють у 1,15 мільярда гривень. У VARUS підтверджують, що логістична інфраструктура компанії постраждала, але деталі не розголошують.

Ритейлери реагують на ситуацію, дроблячи запаси на менші об'єкти. Орендарі активніше шукають площі на периферії, зокрема в західному напрямку, а частину логістики виносять за кордон. Компанія Global Ocean Link розглядає можливість залишати частину імпортних товарів на складах у Польщі, Угорщині та інших країнах Центральної Європи, завозячи їх в Україну невеликими партіями. На Закарпатті, у Соломоновому, вже будують хаб площею понад 13,5 тисячі квадратних метрів неподалік кордонів з Угорщиною та Словаччиною.

Виконавчий директор Спілки молочних підприємств України Арсен Дідур зазначив, що близько 75% виробників наразі не мають ресурсів для повноцінного переходу на пряме постачання магазинів без розподільчих центрів. Для цього потрібні власний транспорт і водії, додаткові складські потужності, персонал для логістики та спроможність обслуговувати сотні торговельних точок щодня. Тож ринок змушений адаптуватися швидко, а девелопери переглядають стратегії будівництва на користь менших і розпорошених об'єктів.

Попри складнощі, мережі продовжують шукати рішення, щоб втрата одного складу не паралізувала всю систему постачання. Це означає, що найближчим часом логістика в Україні стане більш гнучкою та розподіленою.

Читайте також