Дорогий проїзд у Києві змушує містян шукати роботу ближче до дому

Після підвищення вартості проїзду в комунальному транспорті кияни з невисокими доходами витрачають на дорогу до третини зарплати. Це впливає на ринок праці: дедалі більше людей звертають увагу на близькість роботи до домівки.
Із 15 липня проїзд у київському комунальному транспорті коштує 30 гривень. Для тих, хто щоденно їздить на роботу, це стало відчутним фінансовим тягарем. Якщо раніше на транспорт ішло близько 700 гривень на місяць, тепер ця сума може сягати понад 2600 гривень.
Найбільше подорожчання вдарило по працівниках соціальної сфери, які отримують мінімальну зарплату або 20–25 тисяч гривень. Йдеться про вчителів, медиків, вихователів, бібліотекарів, працівників комунальних підприємств. За даними аналітиків, найнижчі медіанні зарплати у Києві мають охоронці (близько 15 тисяч), промоутери (17,5 тисячі), двірники (18 тисяч), прибиральниці (18,6 тисячі) та покоївки (19,5 тисячі). Ці професії не передбачають дистанційної роботи, тому люди змушені щодня платити за дорогу.
Для людини з мінімальною зарплатою (6658 гривень на руки) місячний проїзний на 92 поїздки за 2156 гривень забирає майже третину доходу. Навіть дешевший проїзний на 46 поїздок (1088 гривень) становить близько 5–7% медіанної зарплати низькооплачуваних спеціалістів. Якщо людина живе за містом або робить пересадки, витрати зростають ще більше.
За даними досліджень, 90% пошукачів насамперед звертають увагу на зарплату, але 67% враховують близькість роботи до дому, а 61% — гнучкість графіка. Аналітики прогнозують, що роботодавцям доведеться враховувати транспортну доступність і можливість компенсації проїзду, щоб залучати кадри.
Пасажиропотік у столиці вже скорочується. У перші два тижні липня наземним транспортом скористалося на 10,3% більше людей, ніж у другій половині місяця після підвищення тарифів. Продаж місячних проїзних упав більш ніж удвічі: з 37 547 до 17 254 штук. У КМДА пояснюють це також повітряними тривогами та ремонтними роботами.
Фінансовий аналітик Андрій Шевчишин зазначає, що бізнес поступово перенесе транспортні витрати на кінцеві ціни товарів. Люди шукатимуть роботу ближче до дому, а компанії — способи компенсувати проїзд. Економіст Олег Пендзин додає, що зниження ділової активності в Києві спричинене комплексом факторів, серед яких безпекова ситуація та міграція.
Транспортний аналітик Олександр Гречко критикує місто за відсутність гнучкої тарифної системи. Він наголошує, що в європейських столицях місячні абонементи на всі види транспорту коштують близько 1200–1300 гривень, тоді як у Києві — 3600 гривень і не охоплюють електричку чи маршрутки. Це змушує пасажирів пересідати на маршрутки, автівки чи таксі, що посилює затори та впливає на безпеку руху.
Підсумовуючи, подорожчання проїзду — не єдиний чинник змін на столичному ринку праці, але він додає тиску на бюджети мешканців. Для когось це означає пошук роботи ближче до дому, для інших — перехід на альтернативні види транспорту, а для бізнесу — нові витрати, які можуть вплинути на ціни.
Читайте також
Ще в розділі «Комуналка»
- У Києві вдвічі збільшать кількість пунктів обігріву та створять резервну генерацію
- Частина Святошинського та Солом'янського районів Києва залишилась без світла після нічної атаки
- Колона Магдебурзького права: що відомо про найстаріший пам'ятник Києва
- Київ готується до зими: виконано лише третину плану з когенерації
- Київ готує плани евакуації на зиму: у списках понад 200 тисяч людей





