Києво-Печерська лавра: як дипломати допоможуть зробити її «українським Ватиканом»

У Києві триває щорічна нарада українських послів, яка розпочалася 3 серпня. Один із її днів присвятили культурній дипломатії та українській ідентичності. Дипломати відвідали Національний заповідник «Києво-Печерська лавра», де їм представили стратегію розвитку до 2051 року — часу, коли відзначатимуть 1000-річчя заснування святині.

Керівник Офісу Президента Кирило Буданов під час виступу на нараді наголосив, що вплив держави у світі визначається шістьма складниками: воєнним, економічним, технологічним, політико-інформаційним, демографічним та релігійним. За його словами, щонайменше п'ять із них — це пряме поле роботи дипломатів.

Генеральний директор заповідника Максим Остапенко розповів послам, що атака російського дрона 15 червня, яка пошкодила Успенський собор, привернула до Лаври увагу всього світу. Він поділився історією порятунку храму: завдяки втручанню тодішнього міністра внутрішніх справ Ігоря Клименка на пожежу прибули 22 екіпажі замість трьох за протоколом. Це врятувало собор від повного знищення.

Остапенко зазначив, що Росія століттями використовувала Лавру для когнітивної війни проти України, просуваючи наративи «русского мира». Тому завдання заповідника — очистити історію святині від імперських нашарувань. Він закликав дипломатів допомогти зробити Лавру «українським Ватиканом» — святинею, яку знатимуть у всьому світі.

Заступник гендиректора з наукової роботи Костянтин Крайній представив сім історичних міфів, які Росія використовувала для привласнення Лаври. Серед них — твердження про «російське» походження ченців, благодійність Андрія Боголюбського, який насправді спустошив Київ 1169 року, та розквіт монастиря під опікою російських монархів, які натомість позбавили його автономії.

Заступниця міністра закордонних справ Мар'яна Беца наголосила, що візити іноземних лідерів до пошкодженого собору мають практичний результат. Вона навела приклад, коли після відвідин Лаври одна з латиноамериканських країн висловила зацікавленість у співпраці з Україною у сфері drone deal. «Здавалося б, де культура, а де drone deal. Але це все взаємопов'язано, тому що культура є елементом національної безпеки», — зазначила вона.

Щодо відновлення Успенського собору, то Греція, Швейцарія та Японія вже заявили про готовність допомогти. Однак практичний етап розпочнеться після завершення проєктно-кошторисної документації, яку планують підготувати до 2027 року. За попередніми оцінками, збитки становлять близько 500 мільйонів гривень. Першочергове завдання — зберегти собор до зими, оскільки тимчасова захисна плівка не витримає снігового навантаження.

Таким чином, від співпраці дипломатів, істориків і реставраторів залежить, якою Києво-Печерську лавру бачитиме світ у майбутньому.