Марін Ле Пен іде у президенти Франції: що вона планує щодо України

·492 слівредакція
Марін Ле Пен іде у президенти Франції: що вона планує щодо України

Лідерка французького «Національного об’єднання» Марін Ле Пен учетверте балотуватиметься на посаду президента Франції. Її партія заявляє про готовність припинити підтримку України, а сама політикиня пропонує мирну конференцію за участю міжнародної спільноти.

Марін Ле Пен, яка тричі брала участь у президентських перегонах і двічі виходила до другого туру, готується до нової кампанії у 2027 році. У її партії вже окреслили позицію щодо України: віцепрезидент «Національного об’єднання» Луї Аліо заявив, що вони готові «перекрити кран» допомоги Києву, пояснюючи це фінансовими труднощами Франції.

Сама Ле Пен наголошує, що виступає за скликання великої міжнародної конференції для дипломатичного завершення війни. «Від моменту російської агресії проти України я закликаю Францію скликати велику конференцію за мир, щоб сприяти не продовженню кровопролиття, а дипломатичному врегулюванню цієї жахливої війни», — цитують її слова. Опоненти вбачають у такій позиції послаблення України та вигоду для Росії, однак сама політикиня заперечує підтримку Кремля і каже, що хоче припинити війну переговорами.

Марін Ле Пен народилася 1968 року в родині засновника «Національного фронту» Жан-Марі Ле Пена. У 2011-му вона очолила партію, яку пізніше перейменували на «Національне об’єднання». Багато років була депутаткою Європарламенту, а з 2017-го працює у французькому парламенті, де зараз керує групою RN у Національних зборах.

У 2012, 2017 та 2022 роках вона балотувалася в президенти. У 2017-му та 2022-му виходила до другого туру, але програвала Еммануелю Макрону. У 2022 році у другому турі за неї проголосували близько 41,5% виборців. Тепер ситуація може змінитися: Макрон за законом не зможе балотуватися втретє, тож Ле Пен лишається однією з головних претенденток на вихід у другий тур.

Водночас на політикині тяжіє судовий вирок. Її визнали винною у незаконному використанні коштів Європарламенту: у 2004–2016 роках гроші, призначені для помічників депутатів, нібито йшли на оплату праці партійних співробітників. У березні 2025 року її засудили до чотирьох років ув’язнення, штрафу у 100 тисяч євро та п’ятирічної заборони обіймати виборні посади. Апеляційний суд у липні 2026 року залишив вирок чинним, але скоротив термін заборони, що дозволило Ле Пен брати участь у виборах. Вона оскаржує рішення в касації.

Із Росією Ле Пен пов’язують давно. У 2014 році її партія отримала близько 9 мільйонів євро кредиту від російсько-чеського банку First Czech-Russian Bank. Політикиня пояснювала це тим, що французькі банки не хотіли кредитувати її силу. У 2017-му вона зустрічалася з Володимиром Путіним у Кремлі, виступала проти санкцій ЄС щодо Росії та підтримувала позицію Москви щодо Криму. Починаючи з 2017 року, вона неодноразово заявляла, що не вважає анексію Криму незаконною, посилаючись на референдум, який там провели.

Для України позиція Ле Пен може мати серйозні наслідки. Якщо вона прийде до влади, підтримка Києва з боку Франції може суттєво зменшитися. Втім, до виборів ще є час, і ситуація може змінитися.

Читайте також