Померла письменниця та шістдесятниця Маргарита Довгань

·529 слівредакція
Померла письменниця та шістдесятниця Маргарита Довгань

На 96-му році життя не стало письменниці, журналістки й громадської діячки Маргарити Довгань. Про це повідомила її донька Катерина.

Маргарита Довгань народилася 11 вересня 1930 року в Ташкенті. Туди її родина потрапила через сталінські репресії: 1928 року діда письменниці, митного офіцера на кордоні з Польщею, заарештували як «ворога народу» і вислали до політичного табору в Середній Азії.

У 1953 році Довгань закінчила відділення журналістики філологічного факультету Київського державного університету імені Тараса Шевченка. Ще студенткою, з 1952 року, вона почала працювати в газеті «Вечірній Київ», а згодом — у літературному виданні «Друг читача».

У 1960-х роках разом із чоловіком, скульптором Борисом Довганем, Маргарита була в центрі культурного життя Києва. Борис створював скульптурні портрети Василя Стуса, Алли Горської та Івана Світличного, а Маргарита товаришувала з поетами-шістдесятниками, листувалася з політв'язнями, опікувалася їхніми родинами та підтримувала переслідуваних радянською владою митців.

Восени 1965 року Довгань організувала літературний вечір у Київському інституті зв'язку, на якому свої твори читали 13 поетів, зокрема Василь Стус, Ліна Костенко, Микола Холодний, Борис Мозолевський, Володимир Підпалий, Віктор Кордун і Микола Воробйов. Зі вступним словом виступали Іван Дзюба, Іван Світличний та Євген Сверстюк. Після цих читань Довгань звільнили з «Вечірнього Києва». Від ув'язнення її врятував запис «русская» в графі «національність» радянського паспорта.

Дім подружжя на Видубичах, який вони називали «Парнасом на Видубичах», став осередком літературних вечорниць для дітей і молоді — ця традиція тривала до 2013 року. На початку 1990-х Довгань працювала в Народному русі України, була учасницею Помаранчевої революції та Революції гідності.

Як письменниця Маргарита Довгань дебютувала 2018 року з книжкою «Шпитальні нотатки. Лютий 2015 р. — березень 2018 р.». Після початку АТО вона роками відвідувала Київський військовий шпиталь, спілкувалася з пораненими бійцями та записувала їхні історії. 2020 року вийшла її друга книжка «Ріка життя. Сповідь» про власну долю та український національний рух 1960–1980-х років — вона увійшла до короткого списку рейтингу «Книжка року 2020». Третя книжка «Етюди зі “світлого” минулого» з'явилася 2021 року: у ній зібрано історії з життя авторки, її родичів та друзів — українських дисидентів і митців.

Донька письменниці Катерина Довгань повідомила, що похорон буде приватний, а про вечір пам'яті оголосять пізніше.

Читайте також