На Подолі офіціантці не заплатили за зміни: як ресторани Києва наймають підлітків

·976 слівредакція
На Подолі офіціантці не заплатили за зміни: як ресторани Києва наймають підлітків

Столичні заклади дедалі частіше беруть на роботу 16–17-річних, але без трудових договорів і медоглядів. Один із таких випадків на Подолі закінчився відмовою виплатити дівчині заробіток і чайові.

Через мобілізацію та брак кадрів київські ресторани дедалі частіше залучають до роботи неповнолітніх. Для багатьох закладів 16–17-річні офіціанти й помічники стали способом утримати справу, однак відсутність офіційного оформлення, медоглядів і чітких домовленостей про стажування все частіше призводить до конфліктів.

Черговий такий випадок стався у відомому ресторані на Подолі. 17-річна дівчина пройшла чотири дні стажування й відпрацювала дві повні зміни, але заробітку та чайових, які гості залишали карткою, так і не отримала. Про це у соцмережах написала її мати, киянка Катерина Новікова.

За її словами, донька свідомо перейшла на заочне навчання, щоб мати змогу працювати, самостійно знайшла вакансію й готувалася до змін — учила меню та правила обслуговування ночами в метро під час повітряних тривог. Коли ж дівчина повідомила адміністратору, що більше не виходитиме на роботу через постійну небезпеку під час дронових атак, їй відмовили у виплаті.

«У відповідь я почула, що вона не пройшла стажування, не здала меню, не знає склад харчо і взагалі, оскільки вона сама пішла, оплату їй не передбачено», — розповіла Катерина Новікова.

Найбільше жінку засмутив урок, який дитина винесла з першого досвіду роботи.

«Бо який урок моя дитина отримала з цього першого досвіду роботи? Нікому не можна довіряти, чесною працею не заробиш, ніхто тобі нічим не допоможе», — зазначила вона.

Ресторанна експертка та співзасновниця Національної ресторанної асоціації Ольга Насонова каже, що подібні історії в Україні вже стали типовими. Вона наводить приклад із досвіду власної доньки та її подруг: одна влаштувалася до кав’ярні у Львові, де їй призначили двотижневе стажування, а потім сказали, що вона не підходить, і платити відмовилися. За словами Насонової, розбіжності щодо оплати стажування найчастіше трапляються у локальних закладах, а не в мережевих.

Експертка вважає, що конкретно цей ресторан неправильно побудував стосунки з претенденткою: слід було укласти договір на період стажування або одразу сказати, чи буде воно оплачуваним. Багато закладів стажування не платять, але чесно попереджають про це, тож конфліктів не виникає.

Водночас Насонова зауважує: чимало молодих претендентів не вміють працювати, плутають страви, б’ють дорогий посуд, і навчити їх складно. Через брак робочих рук ресторани змушені брати зовсім юних людей, тож стажування для них — своєрідний запобіжник. Проте умови оплати варто озвучувати до його початку.

Окрема проблема — відсутність медичних книжок у неповнолітніх працівників. За словами експертки, у Києві багато закладів залучають 16–17-річних, а подекуди й молодших. Трудові відносини з підлітками до 16 років можливі лише з дозволу батьків, а працювати з алкоголем на барі неповнолітні не можуть. Мережеві заклади зазвичай оплачують проходження медогляду, тоді як у локальних до документів ставляться легковажно.

Насонова згадує нещодавній спалах сальмонельозу в популярній київській кондитерській, яку тимчасово закрили, і припускає, що він міг бути пов’язаний із недобросовісністю співробітників. На її думку, саме тому договір, медкнижка та чіткі домовленості про оплату мають бути обов’язковими — і для закладу, і для молодого працівника.

Читайте також