Софійність як символ стійкості: роздуми після Саміту перших леді

·731 слівредакція
Софійність як символ стійкості: роздуми після Саміту перших леді

На нещодавньому Саміті перших леді та джентльменів у Києві інтелектуали запропонували шукати опору України в символі Софійності. Що означає цей образ для українців і як він може вплинути на церковне життя — розбирався священник ПЦУ.

Під час VI Саміту перших леді та джентльменів, який відбувався у Києві 23-24 серпня, українські інтелектуали назвали Софійність ключем до розуміння стійкості українців. Цей образ, за їхніми словами, може стати опорою для України та світу в часи невизначеності.

Священник ПЦУ, богослов і кандидат філософських наук звертає увагу на Богородицю-Оранту, яка вже понад тисячу років зустрічає відвідувачів Софії Київської. Мозаїка XI століття із зображенням жінки з піднятими в молитві руками відома як «Нерушима Стіна». Навколо неї грецькою мовою викладено рядки з псалма Давида: «Бог посеред неї, вона не зрушиться». Через особливості грецької мови, де слово «поліс» жіночого роду, цей напис стосується і Богородиці, і міста, яке вона захищає.

Образ жінки з піднятими руками викликає асоціації в різних культурах. Греки впізнають у ньому Афіну Палладу, богиню мудрості та захисницю міст. Для українців цей жест нагадує Берегиню — один із головних орнаментів вишиванок та писанок. Дослідники міфів і релігій вбачають у шануванні Діви Марії продовження дохристиянського культу Великої Богині, символом якої було Сонце. Можливо, тому у вівтарі Софії Київської можна знайти мозаїчні хрести-сварги.

Окрему увагу богослов приділяє вбранню Оранти: вона зображена у ризах диякониси. Це нагадує про традицію жіночого церковного служіння, яка існувала з апостольських часів і припинилася у Візантії саме в період створення мозаїки. Через тисячу років, у 2016 році, Олександрійський Патріархат відновив поставлення дияконис для допомоги при хрещенні жінок, духовної освіти та благодійності.

На думку автора, українській Церкві, яка стикається з викликами війни, варто помислити про відродження інституту дияконис — жінок-капеланів, які могли б бути поруч із вдовами, сиротами та людьми з травмами. Це стало б мудрим софійним рішенням.

Сам образ Софії — Премудрості Божої — сягає біблійних часів. У Притчах Соломона Мудрість говорить про себе як про ту, що існувала «від початку віків», була майстринею-помічницею Богові при створенні землі та збудувала собі дім. Попри суперечки в богословській традиції, жіночі риси Софії присутні в біблійних образах, а українська культура тисячоліттями бачить жінку як мудру берегиню.

Читайте також