Трагедія у Милій: кому належали склади з боєприпасами та чи є відповідальні

28 серпня російський безпілотник влучив у територію підприємства в селі Мила Бучанського району. Внаслідок детонації боєприпасів загинули щонайменше 38 людей, ще четверо вважаються зниклими безвісти. Пошкоджено близько 130 будинків, епіцентр вибуху припав на приватний пансіонат для літніх людей «Добрий дім», де загинули десятки людей.

Президент Володимир Зеленський заявив, що перше влучання припало на склад Сил оборони, де зберігалися снаряди, міни, дрони та інші боєприпаси. За його словами, такого складу там «не повинно було бути». Це вже друга подібна трагедія за два місяці: 6 липня після удару по складах підприємства «Укроборонпрому» у Вишневому також сталася детонація, загинули люди, були поранені та евакуйовані сотні мешканців.

Місцеві мешканці розповідають, що не знали, що саме зберігалося на складах. Одні вважали, що там розташовані склади з питною водою, інші — фабрика італійського морозива. «Нам було відомо, що це просто склади з питною водою і, зокрема, фабрика з розливу цієї питної води. Що тут зберігалося, ніхто нікому не казав, ніхто нічого не знав», — сказав один із місцевих. Він додав, що попередні удари по Вишневому та Капітанівці мали б стати сигналом для відповідних служб, але жодних висновків не зробили.

Станом на 1 вересня офіційної інформації про власника складів немає. Журналіст «Радіо Свободи» Мар’ян Кушнір зазначив, що від відповідальних за об’єкт досі немає публічної комунікації, через що поширюються чутки. «Немає комунікації від того, хто винен у цьому. Це мали б говорити відкрито, але відповіді наразі немає», — наголосив він.

Міністр внутрішніх справ Ігор Вигівський заявив, що правоохоронці встановлюють, чому склад опинився серед житлових будинків. СБУ відкрила кримінальне провадження за фактом російського удару та вторинної детонації, серед статей — злочин агресії та недбале ставлення до військової служби.

Народна депутатка Юлія Сірко нагадала, що законодавство встановлює вимоги щодо відстані складів із боєприпасами від житлової забудови: охоронні та заборонні зони мають бути щонайменше за 400 метрів, а залежно від типу озброєння — від 500 метрів до 4 кілометрів.

Полковник ЗСУ у відставці, Герой України Дмитро Кащенко зазначив, що відповідальність за зберігання боєприпасів поблизу житла «розмита» між власником об’єкта, військовою частиною, командуванням, місцевою владою та контролюючими органами. Він наголосив, що розміщення подібних об’єктів передбачає значний ланцюг погоджень.

Міністерство оборони планує провести аудит розміщення подібних складів, а Генеральний штаб наголошує, що існує розпорядження, яке забороняє розміщувати склади зі зброєю у житлових зонах. Остаточні висновки про винних має дати слідство, але вже зараз зрозуміло: масштаб наслідків залежав не лише від російського удару, а й від того, що саме зберігалося на об’єкті та наскільки близько до людей він розташовувався.