Україна шукає союзників серед «корисних нейтралів»: що це означає для громад

Світові медіа аналізують нову дипломатичну стратегію України, яка полягає у залученні держав, що досі підтримують контакти з Москвою. Йдеться про так званих «корисних нейтралів» — країни, які не приєдналися до санкцій проти Росії, але готові допомагати Україні в окремих сферах.

Прикладом стала зустріч Володимира Зеленського з президентом Сербії Александаром Вучичем. Белград, який залежить від російського газу і не запроваджував обмежень проти Москви, пообіцяв Україні гуманітарну допомогу, участь у відбудові та переговори про зону вільної торгівлі. Вучич також висловив підтримку вступу України до Європейського Союзу.

Для Києва цінність таких домовленостей не в тому, що Сербія нібито обрала Україну замість Росії, а в тому, що вдалося отримати практичну співпрацю від держави, яка продовжує діалог із Кремлем. До цієї групи аналітики відносять також Саудівську Аравію, Катар, ОАЕ, Південну Африку та Азербайджан. Вони можуть допомогти Україні з енергетикою, інвестиціями, торгівлею, оборонним виробництвом або дипломатією.

Така стратегія стала актуальнішою через зміну підходу США: підтримка Вашингтона за Дональда Трампа стала більш умовною та прагматичною. Тож Київ шукає додаткові опори, приходячи на переговори не лише з проханнями, а й із власними пропозиціями. Україна пропонує партнерам оборонні угоди про боротьбу з дронами, військову підготовку та спільне виробництво зброї, натомість розраховує отримати паливо, інвестиції та ракети для протиповітряної оборони.

Схожу модель Київ застосовує з іншими країнами: Азербайджану пропонуються військові технології та досвід, Південній Африці — продовольча співпраця, а країнам Африки — зерно в межах програми «Зерно з України».

Утім, у цієї стратегії є межі. Україна все ще залежить від Європи та США у питаннях передової зброї, перехоплювачів Patriot, розвідки, бюджетної підтримки та гарантій безпеки. Тож жодні з цих відносин не можуть стати повноцінною альтернативою підтримці Заходу. Для громад це означає, що дипломатичні зусилля тривають, але ключові рішення щодо безпеки та відновлення ухвалюватимуться у тісній координації із західними партнерами.