Укриття в Україні: що встигли зробити за пів року роботи Коаліції

У ніч на 30 липня 2026 року київське метро побило власний рекорд: через повітряну тривогу на станціях переховувалися понад 52 тисячі людей. Для порівняння, на початку липня цей показник сягав 41 тисячі. Світлини людей, які ночують на балюстрадах ескалаторів, знову привернули увагу до болючої проблеми: укриттів у столиці бракує.

Ще у березні 2025 року Україна та Фінляндія підписали меморандум про співпрацю у сфері цивільного захисту, а в травні прем'єр-міністр Денис Шмигаль анонсував створення Коаліції укриттів. Тоді ж прозвучала обіцянка до 2027 року звести 2300 споруд цивільного захисту. Минуло більше року — що з цього вдалося реалізувати?

Наразі до Коаліції входять 16 країн та організацій, зокрема Фінляндія, Швеція, Литва, Бельгія, Чехія, Словаччина, а також ЄС, Європейський інвестиційний банк, UNDP і Червоний Хрест України. Загалом вдалося акумулювати понад 22 мільйони євро: найбільше виділила Фінляндія — 11 мільйонів, ще 7 мільйонів надійшло від Швеції, по 2 мільйони — від Литви та Бельгії.

Коаліція вже відібрала вісім проєктів у Дніпропетровській, Миколаївській, Одеській, Сумській, Херсонській та Чернігівській областях. Це укриття для шкіл і лікарень, загальна вартість яких сягає майже 800 мільйонів гривень. Утім, як повідомили в ДСНС наприкінці липня, жодного завершеного об'єкта за кошти Коаліції поки немає — половина тендерів ще триває.

Очільниця відділу співробітництва посольства Фінляндії Каріта Лайсі пояснює: робота Коаліції розпочалася фактично наприкінці 2025 року, тож результати з'являться згодом. «Нові укриття будуються. Одна з причин, чому це не очевидно, — велика потреба по всій Україні. Ми почали працювати наприкінці 2025 року, а це неповний рік роботи. Має пройти час, щоб побачити результат», — зауважує вона.

Незалежно від Коаліції, окремі країни вже реалізують власні проєкти. Чехія завершила укриття в школі на Дніпропетровщині, Словаччина відновила кілька об'єктів у Сумах і Чернігові. До того ж, за підтримки ЄС, Литви та Ірландії на Одещині звели підземну школу.

У Києві за час великої війни збудували лише кілька нових укриттів: два протирадіаційні — у Дарницькому районі, ще дві споруди подвійного призначення — в Оболонському. Ще близько 20 об'єктів перебувають на стадії введення в експлуатацію. Щодо мобільних укриттів, то по всьому місту встановили лише одне — у Деснянському районі. Серед причин — складнощі з підземними комунікаціями та брак вільних майданчиків.

Позитивним зрушенням стане набуття чинності 8 вересня 2026 року змін до законодавства, які зобов'яжуть забудовників проєктувати укриття в новобудовах класів СС2 та СС3. До цього часу наявність захисної споруди не була обов'язковою вимогою.

У Верховній Раді також готують законопроєкт, який систематизує норми щодо укриттів: передбачає державне фінансування, стандарти облаштування та відповідальність за недоступ. За словами співавтора документа Ростислава Павленка, чинні акти «розділені по різних документах різного рівня і не виконуються».

Отже, на п'ятий рік повномасштабної війни ситуація із захисними спорудами залишається складною. Стратегія розвитку до 2034 року існує, Коаліція працює, але перші відчутні результати, схоже, з'являться не раніше наступного року. А поки що людям доводиться покладатися на метро та старі підвали.