Форель у центрі Києва: як у садибах понад століття тому розводили рибу

Про цей епізод міської історії нагадали у дописі, що спирається на матеріали київської газети «Кієвлянин» за 1899 рік.

У 1899 році Київський відділ Імператорського товариства рибоводства та рибальства вперше взявся за розведення форелі. Цінну ікру привезли до міста з німецького Гейдельберга. Дорога вимагала особливих умов: температуру потрібно було весь час тримати низькою. Ікру везли у спеціальних деках, обережно викладену на тканину, а зверху ставили ящики з льодом, який, танучи, охолоджував вантаж.

Для експерименту в садибі київського мецената Михайла Подгорського, відомій як «Замок барона», облаштували п'ять виводкових апаратів. Вони діяли разом із каскадною системою із шести ванн, розташованих східчасто, що дозволяло послідовно пропускати воду через усю систему.

Ключовою умовою була температура води. Київський водогін давав воду близько +5 градусів, що добре підходило для форелі. Спеціальними жолобами воду спрямовували так, щоб відтворити умови гірської річки. Тобто йшлося не просто про те, щоб помістити ікру у воду, а про створення для майбутньої риби відповідного середовища. Саме з цією історією авторка допису пов'язує незвичайний акваріум у фойє «Замку барона» на Ярославовому Валу, 1: «Але цей акваріум у фойє зовсім не випадково!»

За десять років у Києві з'явилася значно масштабніша риборозвідня. Її облаштував біолог Лев Шелюжко в садибі своєї родини на нинішній вулиці Січових Стрільців, 45-А, яку сьогодні називають «синьою садибою». Відкриті джерела називають цей комплекс однією з найбільших риборозвідень Європи того часу: за історичними матеріалами, він налічував 256 басейнів та акваріумів.

Господарство було не лише комерційним, а й науковим. Тут розводили екзотичних тропічних риб і водні рослини, а Шелюжко досліджував біологію риб та розвивав акваріумістику. Окрему увагу приділяли інкубації та вирощуванню мальків — за історичними даними, деякі види риб тут уперше вдалося розмножити у штучних умовах.

Після революційних подій і встановлення більшовицької влади садибу та риборозвідню націоналізували. За даними істориків, через нестачу палива взимку риби та рослини господарства загинули. Від масштабного комплексу з сотнями басейнів сьогодні залишилися сама будівля та історичні згадки про його діяльність.

Утім, будівля збереглася: на Січових Стрільців, 45-А й нині можна побачити ту саму садибу, яка понад століття тому була одним із київських центрів риборозведення. Тож проходячи повз «Замок барона» чи синю садибу, варто згадати, що за цими фасадами колись відбувалися незвичні для міста наукові експерименти.