Іран попросив у Москви «Герані» — реактивні дрони, які дедалі важче збивати

Росія останніми місяцями значно посилила удари по тилу, застосовуючи модернізовані «Шахеди» — реактивні дрони «Герань-4» і «Герань-5». Під удари потрапляють автозаправні станції, житлові будинки, підприємства, а також будівля СБУ в Києві.

Настільки, що цього року вже Тегеран попросив у Москви сучасні «Герані» для власного протистояння з Ізраїлем та США. Цю інформацію підтверджують представники західних служб безпеки та джерело, наближене до Кремля.

«Герань» — це модернізована версія іранських безпілотників «Шахед». Їхнє виробництво в Росії почалося 2023 року. Перше покоління, «Герань-1», несло бойову частину до 20 кг і розганялося до 185 км/год. Реактивна «Герань-5», яку, за наявними даними, вперше застосували в січні цього року, летить зі швидкістю до 600 км/год, несе 90 кг вибухівки й долає до 1000 км. Якщо «Герань-4» отримала досконаліший за оригінал планер, то «Герань-5» має конструкцію, більш типову для крилатих ракет.

Оновили й наведення: ранні версії мали примітивні системи, а нові оснащують тепловізорами, системами на основі штучного інтелекту, російськими антенами із захистом від перешкод і китайськими модемами для mesh-мереж.

«Російський оператор керує польотом на висоті 2–5 км, виявляє ціль, фіксує її за допомогою камери, після чого "Шахед" атакує в автоматичному режимі», — пояснив Сергій Бескрестнов, радник президента України з питань розвитку технологічних напрямів оборони. За його словами, практично всі реактивні дрони, які зараз атакують Україну, мають такі камери.

Централізоване виробництво дало Кремлю змогу швидко адаптувати безпілотники, враховувати бойовий досвід і впроваджувати нові моделі. Коштує це лише частку ціни ракет, на яких трималися попередні повітряні кампанії Москви.

«Росія змогла створити нову масштабну виробничу лінію з нуля, оскільки технологічно це набагато простіше, ніж виробництво, скажімо, танків, для яких потрібні величезні, унікальні та дорогі верстати. Масове виробництво також прискорило впровадження інновацій. Вони, по суті, пропустили тривалий етап випробувань, який зазвичай супроводжує процес розробки будь-якої військової техніки. Будь-які зміни одразу впроваджувалися в системи й надсилалися безпосередньо на поле бою; якщо щось не працювало, несправності усували в робочому порядку, не перелаштовуючи при цьому виробництво», — каже директор московського Центру аналізу стратегій і технологій (ЦАСТ) Руслан Пухов.

Нині Україна перехоплює лише близько 60 % реактивних дронів, тоді як інші модифікації збивають на рівні 90–95 %, зазначив представник Повітряних сил Юрій Ігнат. Недавні атаки змусили Київ до «дуже інтенсивного використання» винищувачів, які збивали дрони з бортових гармат. Ситуацію ускладнює брак сучасних зенітних ракет, через що країна вразлива до руйнівних ударів балістикою. Протягом літа Повітряні сили припинили публікувати щоденні дані про перехоплення балістичних ракет.

За даними ПС ЗСУ, у серпні зафіксували рекордну кількість запусків — 2800. Це стало наслідком української кампанії далекобійних ударів безпілотниками по російських нафтопереробних заводах і комерційних складах, що завдало Москві економічної шкоди.

Масове застосування новітніх моделей стало несподіванкою для українських чиновників і виробників. Вони очікували, що Росія робитиме ставку на менш потужні «Герань-3» (близько 300 км/год), а не на швидші й далекобійніші «Герань-4» та «Герань-5».

«Вони (росіяни) зосередили всі свої зусилля, ресурси, кошти та інтелектуальний потенціал на цій конкретній системі. Вони постійно модернізують і випробовують їх у бойових умовах, прагнучи довести цю технологію до досконалості», — підкреслює Катерина Бондар, старший науковий співробітник Центру стратегічних та міжнародних досліджень (CSIS).

На думку Фабіана Гоффмана, старшого наукового співробітника Норвезького інституту оборонних досліджень, «Герані» та «Бандеролі» дедалі більше стирають межу між безпілотниками та ракетами. Якщо Росія збереже нинішні темпи виробництва й доступ до зарубіжних технологій двигунобудування, вона «може швидко стати найбільшим у світі виробником недорогих крилатих ракет» — і не лише реактивних «Гераней», а й «Бандеролей», які РФ дедалі активніше використовує для терору проти українців.