Київські укриття: чи вистачить місця всім під час обстрілів

У ніч проти 1 серпня Київ знову зазнав балістичної атаки. Вибухи пролунали майже одночасно з сигналом тривоги, тож чимало людей не встигли спуститися в укриття. Тієї ночі загинули дев'ятеро людей, семеро з них — просто на вулиці, хоча до найближчого сховища було менш ніж 50 метрів.

За даними КМДА, на офіційному обліку в Києві перебуває понад 4300 захисних споруд. Із них лише невелика частина — це повноцінні сховища, здебільшого станції метро. Під час однієї з останніх атак у підземці переховувалися понад 56 тисяч людей, що становить трохи більше відсотка населення міста. Решта киян змушені шукати порятунку в паркінгах, підвалах, підземних переходах або просто лишатися вдома.

Більшість укриттів у столиці — споруди подвійного призначення: підвали, паркінги, приміщення, які в мирний час орендує бізнес. Вони можуть захистити хіба що від уламків, а не від прямого влучання. Перевірки, які проводить Департамент муніципальної безпеки, виявили брак місць для сидіння, відсутність світла, а частина укриттів узагалі була замкнена. Особливо це стосується приміщень, орендованих під кафе чи салони краси: орендарі зобов'язані пускати людей під час тривоги, але часто цього не роблять.

У КМДА виступають за те, щоб виселяти таких орендарів, але для цього потрібен закон. Голова профільного комітету Верховної Ради Олег Бондаренко каже, що відповідальність уже передбачена: за ненадання доступу до укриття є адміністративна та кримінальна відповідальність. Він також зауважив, що київська влада не зверталася до комітету з цього приводу й навіть не намагалася домовитися з бізнесом.

Окрема проблема — мобільні укриття. У 2025 році районам на їхнє будівництво виділили 483 мільйони гривень, але майже всю суму повернули, не використавши. На 2026 рік заявки на такі укриття взагалі не подавали. Зараз у місті лише один такий об'єкт — у Деснянському районі. Мер Віталій Кличко каже, що гроші є, але районні адміністрації не поспішають їх освоювати. Водночас раніше в КМДА пояснювали, що мобільні укриття неможливо ввести в експлуатацію через відсутність нормативів.

Підземні сховища при школах і дитсадках будують, але повільно: за два роки з'явилися лише дев'ять із 44 запланованих, і в експлуатацію здали тільки три. Мешканці Святошинського району скаржаться, що нове укриття під ліцеєм №197 готове, але через «проєктні зміни» його не відкривають. «Ми побудували це за ваші гроші — а користуватися ви ним не будете», — підсумовує одна з місцевих жительок.

Отже, Київ поки що не може гарантувати безпеку всім мешканцям під час масованих атак. Місто має плани й кошти, але бракує організаційних рішень і взаємодії між владою, бізнесом та районами.