Мости Києва під час тривог: що змінилося після рішення Ради оборони

·1398 слівредакція
Мости Києва під час тривог: що змінилося після рішення Ради оборони

Рада оборони Києва 31 серпня розглянула послаблення транспортних обмежень на мостах через Дніпро. Частину рішень уже ухвалено, але кияни досі питають, чи справді перекриття руху убезпечують людей.

Київ продовжує жити в умовах частих повітряних тривог, і щоразу, коли лунає сигнал, місто частково зупиняється. Особливо гостро це відчувають ті, кому потрібно перетнути Дніпро: під час загрози з повітря на деяких мостах обмежують рух, а метро зупиняється перед наземними ділянками. Через це набережні перетворюються на суцільні затори, а люди годинами не можуть дістатися додому чи на роботу.

За даними, опублікованими ще до повномасштабного вторгнення, майже 40% населення Києва мешкає на лівому березі, тоді як 80% робочих місць розташовані на правому. Мости не були розраховані на таку інтенсивність руху навіть у мирний час, тож затори виникали регулярно. Тепер до цього додалися ще й безпекові обмеження.

Від березня 2025 року діють правила, ухвалені Радою оборони: Північний міст, міст Метро та міст Патона руху не обмежують. На Дарницькому залізничному та Подільському мостах залишають лише по одній смузі з лівого на правий берег, а на Південному мосту рух з правого на лівий берег повністю заборонений. Тоді це пояснювали ремонтними роботами, але деталі не розголошували.

Наприкінці серпня мер Віталій Кличко повідомив, що Рада оборони зібралася, аби переглянути організацію руху. За підсумками засідання стало відомо про два рішення: під час тривог відкриють зелену гілку метро, а в комендантську годину дозволять рух вантажівок. Щодо мостів – чекають на напрацювання військового командування.

Експерти, яких опитало видання, скептично оцінюють ефективність перекриттів. Транспортний аналітик Дмитро Беспалов нагадує: щодоби кияни здійснюють 6–7 мільйонів переміщень, і коли рух зупиняють, людям просто немає де сховатися. «Коли ми зупиняємо транспортну систему, тоді потрібно, щоб в конкретному місці зупинки для людей було укриття. Звичайно, це просто неможливо. Тому якщо мости перекриваються для безпеки людей, то я боюся, що вона не досягається», – зауважує він.

Окрема історія – метро. Щодня воно перевозить близько 800 тисяч пасажирів, і зупинка перед наземними ділянками створює величезні черги. Тож рішення відкрити зелену гілку під час тривог – це компроміс: на ній лише 600 метрів відкритої колії, які потяг проїжджає менш ніж за хвилину. Натомість червона гілка, де є міст Метро, залишається закритою. За словами Беспалова, можливо, міська влада побоюється не лише атак, а й технічного стану споруди: «Метро їде з обмеженням швидкості по цьому мосту. Можливо, КМДА боїться, адже є великий ризик, що міст може вийти з ладу навіть без повітряної тривоги».

Громадські активісти пропонують альтернативу – тимчасові автобусні маршрути, які під час тривог дублювали б частину червоної гілки. Ідею вже озвучували в мерії, але рішення поки немає. Урбаніст Віталій Селик вважає, що проблема глибша: «Зрозуміло, що з одного боку є питання безпеки, але з іншого – Росія руйнує не тільки життя, але й економіку. Якщо під час тривог ми всі будемо стояти в заторах, то наша економіка просто зупиниться».

Поки що киянам доводиться пристосовуватися до наявних правил. Влада обіцяє переглянути обмеження після отримання рекомендацій від військових, але точних дат не називає. Зрозуміло одне: питання транспортної доступності між берегами залишається одним із найчутливіших для столиці.

Читайте також