Удари по АЗС у Києві: експерт пояснив, чого домагається Кремль

·723 слівредакція
Удари по АЗС у Києві: експерт пояснив, чого домагається Кремль

Російські реактивні безпілотники вкотре атакували Київ — під удар потрапили автозаправні станції в Дарницькому та Голосіївському районах. Одна людина загинула, ще 12 постраждали.

Це вже п'ятий напад на столичні АЗС за короткий проміжок часу. Внаслідок атак пошкоджено споруди заправних комплексів.

Військовий експерт, генерал-лейтенант у відставці Ігор Романенко вважає, що удари по київських заправках — це відповідь Кремля на дефіцит пального в самій Росії. «Після наших ударів по російських НПЗ ситуація у РФ з бензином критична. У Москві інформація про наявність бензину на заправці швидко передається і туди стрімко летять усі, щоб добути бензину — черги, сварки, нерви. І це дуже добре для нас. Але Путін прагне щось подібне створити у Києві, тому вони розпочали прицільно бити реактивними дронами по АЗС і не лише у Києві», — розповів він.

За словами експерта, Україна від 2022 року перебудувала та диверсифікувала сферу паливно-мастильних матеріалів, тож ворогові навряд чи вдасться досягти бажаного — з огляду на кількість автозаправних станцій. «До нових умов ми адаптувалися ще з 2022 року, на відміну від росіян. Тому намагання Путіна знищити АЗС і спровокувати у Києві ситуацію з пальним, яка зараз є у Москві, така собі ідея», — зазначив Романенко. Він додав, що саме тому лунають пропозиції провести переговори щодо енергетичного перемир'я, зокрема й у секторі паливно-мастильних матеріалів, адже для Кремля ця тема дуже чутлива. Поки ж до перемовин не дійшло, у Москві обрали тактику бити по заправках Києва — і це, на думку генерала, радше морально-психологічний тиск на киян, аніж економічна чи військова мета.

Найбільша ж загроза від таких атак — це життя цивільних. «Найбільше загроза від цих ударів — це травмовані і загиблі люди, які можуть перебувати у момент російських атак на АЗС — це цивільна інфраструктура, якою щоденно користуються тисячі людей. І тут варто дотримуватись елементарних правил безпеки і під час нальоту реактивних „Шахедів“ бути подалі від автозаправних комплексів», — наголосив експерт. Наземні руйнування АЗС, за його словами, можна відремонтувати за тиждень-два.

Романенко не погоджується, що удари по АЗС є початком ударів по українській енергетиці. «Опосередковано, це звісно може бути пов'язано з планами Путіна завдавати ударів по нашій енергетиці. Принципово для них це бити у холодний період передусім по ГЕС, ТЕС, ТЕЦ, великих об'єктах, а АЗС, це виключно спроба тиску на цивільних людей», — пояснив він. Зараз на заправках Києва бензин є і черг немає, але відчувається певне напруження, бо людям доводиться стежити за небом і перебувати у постійній напрузі.

Щодо ймовірного «енергетичного перемир'я», про яке заявляв Дональд Трамп, експерт висловлює сумніви. «Звісно, що Україна погодиться на таке перемир'я, але от питання чи буде воно. Трамп вже достатньо себе скомпрометував гучними і порожніми гаслами: сьогодні він говорить одне, а завтра геть інше», — вважає Романенко. Він зауважив, що попри все 60% американців підтримують Україну.

Для захисту міст і АЗС від російських дронів експерт радить формувати малу ППО на базі добровольчих формувань територіальних громад — усі умови для цього вже створені урядом. «Київ дуже повільно адаптується по темпах до нових умов та загроз. Власне, як і інші великі міста», — сказав він, додавши, що захищати місця проживання, роботи й відпочинку потрібно активніше.

Читайте також