«Замок лікаря» на вулиці Олеся Гончара: київська пам'ятка, що приховує історію медицини

·318 слівредакція
«Замок лікаря» на вулиці Олеся Гончара: київська пам'ятка, що приховує історію медицини

У Києві на вулиці Олеся Гончара, 60 уже понад сто років стоїть неоготичний будинок, який містяни називають «замком лікаря». Споруда пов'язана з історією київської медицини початку XX століття.

У Києві на вулиці Олеся Гончара, 60 розташована незвична неоготична будівля, яка вже понад століття привертає увагу перехожих. Містяни називають її «замком лікаря», а ім'я архітектора, який створив цей архітектурний шедевр, досі залишається невідомим.

Історія будинку тісно пов'язана з розвитком київської медицини. У 1904 році ділянку на крутому схилі придбав відомий київський лікар-невролог і психіатр, професор Київського університету Михайло Микитович Лапінський. Раніше він купив сусідню старовинну садибу барона Рудольфа Штейнгеля, де відкрив передову водолікарню — Бульварно-Кудрявський санаторій. Оскільки медична справа процвітала, лікар вирішив забудувати нижню частину садиби, що виходила на вулицю Мало-Володимирську, як тоді називалася сучасна вулиця Олеся Гончара. Будівництво великого садибного комплексу тривало у 1908–1909 роках.

До появи інших київських висоток у 1912 році ця неоготична споруда залишалася найвищим житловим будинком міста. Для свого часу вона була взірцем розкоші та інженерної думки. У будинку були просторі семикімнатні квартири з дубовим паркетом, розписними стелями та кам'яними підвіконнями. Працювали два електричні ліфти. У дворі для кожної родини облаштували індивідуальні пральні та ізольовані льодовики для зберігання продуктів. Внизу біля дороги звели двоповерхову сторожову вежу, яка виконувала роль оборонного передмостового укріплення — барбакана.

Сам професор Лапінський із сім'єю займав найбільшу квартиру на верхньому поверсі. Після приходу радянської влади будівлю націоналізували й перетворили на багатоквартирний житловий будинок, яким вона залишається й досі.

Авторство цього архітектурного шедевра досі не встановлене документально. Через масштаб, готичні шпилі та різноманітний декор його часто приписували відомому зодчому Владиславу Городецькому, однак підтверджень у архівах не знайшли.

Для мешканців громади цей будинок залишається не лише житлом, а й нагадуванням про медичну спадщину Києва початку минулого століття. Він і надалі приваблює туристів та дослідників архітектури, які намагаються розкрити його таємниці.

Читайте також