Україна просить розморозити російські активи: де шукають $27 млрд на оборону

Про потребу в додаткових $27 млрд наприкінці серпня розповів Володимир Зеленський. За його словами, на початку року Міноборони витратило частину коштів, призначених на друге півріччя, тож тепер бракує майже $20 млрд — на виплати військовим, родинам загиблих та інші напрямки. Ще $8–10 млрд потрібні, аби впевнено розпочати 2027 рік і завчасно забезпечити армію зброєю та всім необхідним.

Прем'єр Сергій Корецький називає фінансову ситуацію близькою до критичної. Окрім дефіциту оборонного бюджету, лише за два тижні російські атаки на український бізнес можуть позбавити бюджет близько 70 млрд грн податкових надходжень. Окремі народні депутати зазначали, що нині фінансуються лише найважливіші статті, і наявних грошей може не вистачити навіть на два місяці зарплат військовим.

У середу, 16 вересня, Верховна Рада ухвалила сім критично важливих проєктів із загального переліку — 42 урядових рішення та 27 законопроєктів, потрібних для продовження міжнародної допомоги на $29,5 млрд за програмами ЄС, МВФ, Світового банку та інших партнерів. Серед схвалених документів — і скандальний законопроєкт про оподаткування міжнародних посилок вартістю до 150 євро (7650 грн). Ще близько двадцяти законопроєктів чекають на голосування.

Паралельно Київ закликає європейських партнерів повернутися до розмови про російські заморожені активи. Ініціативу підтримують Швеція, Нідерланди, Іспанія та Польща. Міністр закордонних справ Андрій Сибіга наголошує, що йдеться саме про активи Центробанку РФ. Левова частка цих коштів — 194 млрд євро — зберігається в бельгійському депозитарії Euroclear.

Торік ЄС обговорював «репараційну позику» для України на 140 млрд євро, яку пропонували забезпечити знерухомленими активами ЦБ РФ, але рішення заблокувала Бельгія разом із кількома іншими країнами. Зрештою Євросоюз затвердив для України кредит на 90 млрд євро на 2026–2027 роки під гарантії бюджету ЄС, який Київ має повернути лише після виплати Росією репарацій.

Міністр оборони Бельгії Тео Франкен нещодавно заявив, що питання використання російських заморожених активів «обговоренню не підлягає — двері зачинені». Водночас у Європарламенті вважають, що одна країна не може тримати всіх інших у заручниках, адже іншого рішення, окрім використання знерухомлених активів російського Центробанку, на тлі скорочення бюджетних доходів країн-членів ЄС немає. Уже 122 депутати Європарламенту підписали лист до Єврокомісії, Європейської ради та лідерів ЄС із закликом відновити переговори про фінансування України та її оборони з цих активів.

За інформацією Financial Times, у ЄС розглядають альтернативу — перенести заморожені активи ЦБ РФ із бельгійського Euroclear до окремої структури ЄС. Це могло б зняти ризики для Бельгії, яка побоюється майбутніх судових позовів із боку Росії. Торік адміністрація Трампа тиснула на окремі європейські уряди, просячи не чіпати ці активи в надії домовитися з Путіним за рахунок поступок України. Утім, навіть збереження активів ЦБ РФ знерухомленими не стало для Кремля достатньою умовою, щоб припинити вогонь.

Додатковий фактор — виборчі настрої в ключових країнах ЄС. У вересні на місцевих виборах у німецькій Саксонії-Ангальт перемогла проросійська «Альтернатива для Німеччини», яка має перший рейтинг у країні. Її співголова Аліса Вайдель заявила, що допомогу Україні слід скоротити, а соціальні виплати українцям у ФРН переглянути. Навесні наступного року відбудуться президентські вибори у Франції, де лідерка «Національного об'єднання» Марін Ле Пен, яка має перший рейтинг, виступає проти фінансової допомоги Україні: «Або НАТО вступить у цю війну, і це буде Третя світова війна, або ми станемо свідками столітньої війни». У Польщі, де парламентські вибори заплановані на осінь 2027 року, дві ультраправі партії — «Конфедерація» та «Конфедерація корони польської» — мають майже 23% підтримки й теж виступають за зупинку допомоги Україні.

Отже, для Києва важливо і встигнути з ухваленням решти законопроєктів, і переконати партнерів відкрити «зачинені двері» щодо російських активів. Від того, як швидко це вдасться, залежатиме фінансування оборони та виплат військовим у найближчі місяці.