93% київських укриттів непридатні: вода, іржа та сморід

У Києві тривають перевірки захисних споруд. За даними Офісу омбудсмана, 93% укриттів у столиці не виконують свого головного призначення. Формально це підвали або приміщення на перших поверхах без вікон, але фактично перебувати в них неможливо через воду, іржаві комунікації та сморід.

Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець зазначає: моніторинг охопив понад тисячу об'єктів, які були позначені на офіційній мапі укриттів. Майже за рік балансоутримувачам виписали понад три тисячі приписів, однак їх часто ігнорують, а споруди досі рахуються як чинні сховища.

Контраст видно навіть у межах одного міста. У Шевченківському районі журналісти разом із ДСНС побували в укритті, яким мешканці справді опікуються: там зроблено ремонт, є достатньо місць і запас речей. Натомість мешканка Троєщини Ірина розповідає, що в її будинку сховище більше нагадує інженерний вузол: «Ми ходили в укриття і ми, напевно, єдині, хто спускався з всього під'їзду. Там бували люди, але дуже рідко. Це комунікації, це труби. Я чую, як вода стікає, коли хтось спустив туалет чи ходить у душ. Я відчуваю тепло від гарячих батарей і розумію: якщо там десь щось привалиться, ми або зваримося, або нас закладе. Це не укриття, це просто самозаспокоєння».

Окрема проблема Троєщини — брак підвалів у багатьох багатоповерхівках. Район, де мешкає найбільше киян, має близько 280 укриттів, які покривають менш ніж половину потреб населення. За словами Максима Бахматова, міська влада знає про проблему, але фінансування на нові сховища або не виділяють, або гроші повертаються до бюджету через затягнуті процедури. Він пропонує встановлювати мобільні укриття: «За три місяці можна встановити укриття для 200 000 осіб. Але дивіться: щоб забезпечити укриттями 100 000 людей, потрібно 3 мільярди гривень. При цьому 8 мільярдів гривень витратили на розв'язку на Оболоні. Розв'язка дуже потрібна, але зараз вона будується на тлі загального обурення. Бо треба ховати людей, треба рятувати людей!»

Найкращий стан укриттів, за даними ДСНС, — у школах і лікарнях. Наприклад, у сховищі одного зі столичних ліцеїв є товсті стіни, кондиціонування, два виходи та душ. Директорка закладу розповідає, що під час нічних тривог туди приходять цілими родинами.

Попри це, багато киян обирають метро, вважаючи його найнадійнішим захистом від балістики. Тож навіть якісні укриття часто лишаються порожніми. У Шевченківському районі фахівці фіксують позитивну динаміку, але загалом у столиці на зауваження реагують повільно, навіть після повторних перевірок.